среда, 7 мая 2014 г.



Моя Марія
    « На схилі літ  починаєш усвідомлювати, що життя  - найвища цінність, дарована Богом», – стверджує моя прабабуся Марія Никифорівна. Так, в її вустах це звучить  переконливо. Бо їй 94… Жінка – дружина , мати, сестра, вчитель.
       Дружина Марія була завжди вірною. Бо кохала свого Миколу.  Всього було за 60 років спільного життя… Але не зрадила. Нема давно коханого, але згадки про нього живуть у незрадливому серці Марії.
Любов матері Марії безмежна. Двох дітей має. Порядних, чесних… Як сама. Пишається Зіною та Валентином, бо навчила доньку й сина людей та Бога поважати, на прю за правду стояти.
      Не сестрою, а швидше матір’ю для сестричок та брата  була Марія. У 13 сиротою стала. Тато був, але як без матері п’ятьом бути? Отож стала Марія  другою мамою. Було всього… Але  турбота про рідних переросла в любов до вчительської праці.
     1941 рік… Учительський диплом не отримала. Війна все зруйнувала, але мрію вчителювати не вбила. А учні чекають… І заходить Марія, вже Никифорівна, лунає її мелодійний ( бо вміла гарно співати) український голос. 55 років лунав. І всього було… Мікрофонівною називали. Але ж діти… Не одне покоління учнів дякує…
      А зараз моїй Никифорівні 94… І розум світлий, бо не затьмарений злом. І погляд ніжний, бо не затінений заздрістю. Тільки руки  втомилися, бо не знали відпочинку… Тільки ноги не слухаються, бо ходили  городами, полями, втоми не знаючи.
             Люблю її , мою прабабусю  Марію… Молю про  неї  БОГА…


                                                                               Лясковська Наталія

                           ЖР – 1

9 комментариев:

  1. Цікавий стиль написання. Нагадує рядки із старого щоденника, в якому описані спогади. Матеріал можна назвати портетом, адже присутні його елементи. Однак чимало помилок: повторюються слова "всього було". Думаю, що варто їх уникати, а краще більш детально описати цікаві події з життя твоєї пробабусі.

    ОтветитьУдалить
  2. Да, согласен с Инной. Мне тоже в глаза бросились слова "Всього було":) Стиль написания очень даже интересный и необычный. Отдает какой-то поэтичностью что ли. Но чтобы получился полноценный портрет еще нужно немного больше деталей и поработать над стилем. Но несмотря на какие-то недостатки, мне было довольно интересно это читать!)

    ОтветитьУдалить
  3. Жанр похож на "стихотворение в прозе". Но многоточий все-равно многовато.

    ОтветитьУдалить
  4. Інночка і Ваня Слово Всього було -це так потрібно( це слова самої бабусі).

    ОтветитьУдалить
  5. Це був мій такий задум , так написати.

    ОтветитьУдалить
  6. Прекрасный портрет, ничего лишнего, читается легко. Согласна с тем что написано немного прозаично но это задумка самого автора. Использовался метод "теплого" написания портрета, содержание текста указывает на то что информация добывалась методом личного общения, а тип персонажа - знакомый. Данный материал дополняют такие элементы как: интересные случаи из жизни, а также собственные наблюдения и мнения автора о данной особе. В целом полагаю что перед глазами каждого кто ознакомился с материалом возник образ Марии, это не странно вить каждая строчка была написана от сердца - это ощутимо. :)

    ОтветитьУдалить